Чи можна вивчити іноземну мову самостійно? Курси, репетитор або самонавчання
Останнім часом дуже багато людей намагаються вивчити мову самостійно. Дійсно, в книжкових магазинах і в інтернеті велика різноманітність підручників, відео курсів, здавалося б, бери та займайся в своє задоволення.
Однак у самонавчання є багато підводних каменів, які багато не враховують, і в підсумку стикаються з неприємностями. В деяких випадках навіть доводиться переучуватися.
У цій статті я б хотіла поговорити на тему самостійного вивчення мов, а також розглянути, які варіанти є найбільш ефективними – курси, заняття з приватним викладачем або все ж самонавчання?
Якщо ви перший раз в моєму блозі, то давайте знайомитися – я Усагі, живу в Японії і розповідаю про цю чудову країну
Щоб не бути голослівною, трохи розповім про свій досвід вивчення іноземних мов.
Я вчила закінчила школу з поглибленим вивченням англійської мови, де був другий мова – німецька.
В університеті основною мовою був японський, другий – англійська, третій – китайський.
Самостійно намагалася почати вчити китайський і японський коли вчилася в школі + самостійно вчила японський після університету.
Японським володію вільно, є сертифікат міжнародного іспиту ніхонго нореку сикен на найвищий рівень (N1).
З англійської іспитів не здавала, але теж володію їм на високому рівні (advanced).
Досвід вивчення іноземних мов досить великий, тому хочу поділитися з вами своїми враженнями.
Насамперед хочу зауважити, що те, яким способом вивчати мову – в чому залежить від того, для яких цілей ви його вивчаєте. Якщо просто для себе, як хобі, то підійде абсолютно будь-який із способів, а от якщо ви плануєте використовувати мову в роботі, вчитися жити закордоном – то до методу вивчення варто підійти дуже серйозно.
Для початку давайте спробуємо порівняти, які є плюси і мінуси у кожного з 3 способів вивчення іноземної мови?
Самостійне вивчення
Плюси:
– безкоштовно
– можна займатися коли зручно
– можна займатися в своєму темпі
Мінуси:
– при самостійних заняттях людина часто не усвідомлює своїх помилок як у вимові, так і в граматиці
– потребує самоорганізації, вміння планувати і дотримуватися час занять
– вимагає самостійного пошуку матеріалів
– якщо виникають питання, немає можливості запитати у досвідченого людини
– мало якісних навчальних матеріалів російською мовою (для східних та інших рідкісних мов)
Той факт, що при самостійному вивченні людина не помічає своїх помилок – це дуже великий мінус. На перших порах особливо.
Звичайно, розуміти що-то і говорити на рівні “моя твоя не розуміти” можна навчитися, але якщо ви зацікавлені в спілкуванні з іноземцями, а також вивчаєте мову для роботи або для переїзду в іншу країну – думаю, варто розглянути інші варіанти.
Заняття на курсах
Плюси:
– регулярні заняття з викладачем
– можливість знайти однодумців
– конкуренція з іншими як мотивація
Мінуси:
– у групи є загальний темп, який одних учнів гальмує, а інші можуть не встигати
– якщо група розпалася (після літніх канікул тощо), можуть виникнути складнощі з тим, щоб влитися в іншу групу
– суворе розклад, не підійде для тих, хто працює позмінно або часто їздить у відрядження
Заняття в групі це непоганий варіант для тих, хто хоче вчитися в середньому темпі за середню вартість, а також хоче знайти однодумців.
Заняття з репетитором
Плюси:
– можливість працювати у своєму темпі
– можливість отримати відповіді на всі запитання
– індивідуальний контроль прогресу і робота над помилками
– можливість вивчати мову в певному напрямку, в залежності від цілей учня
– можливість займатися віддалено
Мінуси:
– висока ціна за годину заняття
– можливість потрапити до не самого компетентного педагога
Заняття з репетитором у чому найзручніший варіант, який можна повністю налаштувати під свій темп, свої цілі і навіть свої фінанси.
Найголовніше ретельно вибирати викладача – зараз заробити на репетиторстві намагаються все підряд, а тому є шанс зіткнутися з викладачем, який не дуже добре знає іноземну мову і те, як його викладати.
Який з цих способів здається найбільш привабливим – це вже індивідуальний вибір кожного, у всьому є свої плюси і мінуси.
Але тепер давайте повернемося безпосередньо до самонавчання.
Чи можна вивчити мову самостійно?
Насправді вчитися самостійно цілком реально, але для тих, хто хоче вивчити мову на хорошому рівні я б порекомендувала робити це вже маючи базові знання.
А ось з нуля починати самостійно не варто.
Справа в тому, що на перших порах нам необхідно навчитися розуміти загальну логіку мови, його базу, а також навчитися правильній вимові.
В інтернеті можна знайти запис дикторів і теоретичні вказівки, але от на практиці досить складно самому помітити свої помилки.
Це ж стосується і граматики – можна прочитати правило в підручнику, але щось не так зрозуміти або переплутати, і в результаті все життя повторювати одні і ті ж помилки.
Якщо мова вчиться не просто для себе (як хобі), а для якихось серйозних цілей, то все може закінчитися тим, що доведеться просто-напросто переучуватися.
Якщо ж переходити до самостійного вивчення вже маючи якусь базу (бажано середній рівень), то ви вже зможете самостійно визначити якість підручників, зможете уточнити нюанси значення слів у тлумачному словнику, спілкуватися на прості теми з носіями мови і задавати їм питання.
А також не варто забувати, що самонавчання вимагає від людини високої самоорганізації. Займатися один день 5 годин поспіль, а потім два тижні не займатися взагалі – це дуже поганий варіант. Треба планувати регулярне час занять, щоб займатися кілька разів на тиждень, а краще щодня.
Також треба примушувати себе щось вчити і навіть зубрити, влаштовувати самоперевірки.
Деякі займаються на рівні прочитав і забув, з іноземними мовами так не працює. Необхідно не тільки читати підручник, але і багато практикуватися, вирішувати тести, заучувати правила.
Тому самонавчання підійде тільки дуже самоорганізованою людям.
Хоча якщо ви вчите мову просто для себе, чи хочете слухати музику або читати книги іноземною мовою, а спілкуватися з іноземцями особливо не плануєте, то, можливо, самонавчання вам цілком підійде.
Якщо Ви плануєте вивчати японську мову, то давайте вивчати японську мову разом!
Детальніше про процес навчання можна прочитати тут:
З особистого досвіду:
Перші спроби вивчити японську я робила ще в школі – купила кілька підручників в книжковому магазині, скачала таблицю з катаканой, почала займатися.
Що з цього вийшло:
- Катакану я просто перемальовувала, не звертаючи уваги на порядок і правила. Коли я знайшла цю зошит після того, як почала серйозно вивчати японську – було дуже смішно бачити ці дивні “малюнки”
- Я вивчила багато фраз з розмовника, але поняття не мала, як самостійно побудувати речення.
- У підручниках, які продавали в Росії, все транскрипції були записані російськими літерами по системі Поліванова, яка часто не відповідає реальному вимові японців.
- А найгірше було те, що один з підручників був сповнений помилок! Це насправді жахливо, тому що новачок при самостійних заняттях ці помилки не побачить і вивчить неправильно.
Загалом, згадуючи перший досвід – хочеться сміятися, плакати)
Але ось друга спроба самостійного вивчення була навпаки, дуже успішною.
Це було після університету, відповідно, мову я тоді знала вище середнього, але при цьому недостатньо, щоб потрапити на стажування до Японії.
Тут я скачала безліч підручників, вибрала найкращі. Незнайомі слова дивилася в тлумачному словнику, щоб не помилитися з тонкощами використання, дивилася приклади пропозицій, всі відповіді на питання шукала вже на японському, що неможливо зробити на початковому рівні вивчення мови.
У цей період я сама собі становила графік занять і зробила дуже великий ривок, можливо навіть більше, ніж коли вчилася в університеті.
Однак мені здається це можливо тільки в тому випадку, якщо людина може бути організованим, складати собі розклад і слідувати йому, а також має базу знань, спираючись на яку можна шукати інформацію на мові, що вивчається.
Висновок:
Визначтеся, для чого ви вивчаєте іноземну мову. Просто хочете розуміти кіно і пісні? Чи хочете спілкуватися з носіями мови, використовувати іноземну мову в роботі?
Зважте всі плюси і мінуси і виберете відповідний спосіб саме для вас!